ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ «ІВЕРСЬКА» («ВРАТАРНИЦЯ»)

День святкування: 12 / 25 лютого, 13 / 26 жовтня та у вівторок Світлої седмиці

Перед іконою моляться про позбавлення від скорботи і печалі при важких життєвих обставинах, від злих помислів і діянь. Просять про зцілення тілесних і душевних недуг, захисту будинку від пожежі та ворогів.

За переказом, автором ікони Божої Матері, що іменується «Іверська», є святий апостол і євангеліст Лука. З кінця Х ст. образ перебуває на афонській горі в Іверському монастирі.

У ІХ столітті за часів царювання імператора-іконоборця Феофіла, поблизу міста Нікея, жила благочестива вдова разом зі своїм сином, яка зберігала вдома образ Божої Матері. Згодом про цей духовний скарб стало відомо.

Одного дня в її будинок прийшли озброєні воїни, щоб знищити ікону. Тоді один із них вдарив у священний образ списом і, раптом, із сухої іконної дошки потекла кров, як із рани на тілі живої людини. Жінка вмовила наляканих воїнів змилуватися і почекати до світанку, доки вона зможе зібрати кошти на викуп святині, а сама, помолившись Богородиці, пішла до моря і опустила її у воду, покладаючись на промисел Божий. Але диво – ікона не потонула, а стоячи попливла по воді.

Про цю ікону на Афоні ченці дізналися від сина жінки, який прийняв чернечий постриг на Святій горі і трудився поруч з тим місцем, де згодом, у Х столітті, був заснований Іверський монастир.

Через деякий час братія монастиря побачили на морі вогняний стовп висотою до неба - він піднімався над образом Богородиці, що стояв на воді. Ченці хотіли забрати ікону, але чим ближче підпливав човен, тим далі в море віддалявся образ. Вся братія стала молитися і просити Господа дарувати ікону обителі. Після старанної молитви Богородиця явилася уві сні старцю-подвижнику Гавриїлу і сказала: «Передай настоятелю і братії, що Я хочу дати їм Мою ікону в покров і допомогу, потім увійди в море і з вірою йди по хвилях - тоді всі дізнаються Мою любов і благовоління до вашої обителі».

На ранок монахи з молитвою вирушили на берег моря, старець безбоязно пішов по воді і сподобився прийняти чудотворну ікону, яку розмістили в соборному храмі у вівтарі. На другий день ікону виявили над монастирськими воротами. Ченці знову віднесли ікону у вівтар, але дивним чином вона поверталась до воріт. Так повторювалося кілька разів. Врешті, старець Гавриїл вдруге побачив у видінні Божу Матір, Котра сказала йому, що не бажає аби Її охороняли, а Сама буде їх Охоронницею в цьому житті та житті вічному. Монахи збудували надбрамну церкву на честь Богородиці, де чудотворна ікона перебуває і до нашого часу. Православні греки називають ікону «Вратарниця» («Портаітіса»), а за місцем явлення на Афоні – «Іверська».