ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ «СОЛОДКЕ ЛОБЗАННЯ» («ГЛІКОФІЛУСА»)

День святкування: понеділок Світлої седмиці

Ікона відома у всьому світі численними зціленнями від безпліддя. Перед іконою батьки моляться за дітей, а діти за батьків. Звертаються з проханням знайти своє призначення в житті.

За переказом, чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Солодке Лобзання» («Глікофілуса») належить до однієї із 70-ти ікон, написаних євангелістом Лукою. Вираз обличчя Богородиці сумний, в очах відображається біль, яку Вона відчувала дивлячись на страждання Свого Сина. На звороті оригіналу зображено Розп`яття Іісуса Христа.

Під час правління імператора-іконоборця Феофіла (829-842 рр.) у Константинополі одна благочестива жінка Вікторія зберігала ікону вдома. Але її чоловік патрицій Симеон, побоюючись гонінь імператора, наказав дружині спалити ікону. Не посмівши цього зробити, вона віднесла її на воду і відпустила у море. По волі Божій образ приплив до берега Афону. Побачивши ікону, ченці монастиря Філофей підняли її і розмістили у соборному храмі, де вона знаходиться донині. З того часу, в понеділок Світлої седмиці із монастиря здійснюється хресний хід на місце явлення святині.

Чудесна допомога Пресвятої Богородиці врятувала ченців від голоду в роки Другої світової війни. Під час німецької окупації запаси пшениці в монастирі преподобного Філофея майже закінчилися. Ченці вирішили припинити приймати прочан, але старець Сава зумів переконати братію: «Отці мої, те що залишилося, доїмо разом з народом, а Божа Матір нас не залишить». Коли у них закінчився останній хліб, до пристані монастиря приплив корабель. Капітан запропонував обміняти пшеницю, яку він віз, на дрова. Братія побачила в цьому очевидний Промисел Богородиці, Яка як Добра Мати, подбала про Своїх дітей і прославили Бога.