ЕКСКУРСІЯ В ПЕЧЕРНЕ УРОЧИЩЕ «ЦЕРКОВЩИНА»

ЕКСКУРСІЯ В ПЕЧЕРНЕ УРОЧИЩЕ «ЦЕРКОВЩИНА»
(за попереднім записом).

Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці знаменитий печерами ХІ-XVст. (Феодосієві або Гнилецькі печери), де усамітнювався на час Великого посту прп. Феодосій Печерський.

Екскурсовод: історик Владислав Дятлов.

Печерне урочище «Церковщина» Про нього і сьогодні не знають багато. У певному сенсі це добре: довше збережеться. Збережеться і природа, і пам'ятники старовини, з яких головні - протяжні і багатоярусні печери, що представляють собою «портрет» Києво- Печерської Лаври в пору дитинства ...

«Церковщину» плутають з Китаєво, Голосієво, Феофанією. Подібність є - пагорби, озера, храми, історія народження (у всіх цих місцях були скити міських монастирів Києва). Більш того - всі ці урочища розташовані недалеко один від одного, утворюючи чудовий архіпелаг. Є і зворотна помилка: нерідко думають, ніби Феодосієво-Гнилецькі, Пироговські, Лісниківські, Чапаєвські, Хуторо-Вольненські печери - це різні об'єкти, тоді як насправді мова йде про одне й те ж (різні назви походять від сіл, що оточують урочище, а також від місцевого топоніма «Гнилець» і імені преподобного Феодосія Печерського).

Головна визначна пам'ятка «Церковщини» - печери, інтер'єр яких служить наочною ілюстрацією до історії зародження Києво-Печерської Лаври: крім унікальної підземної церкви, тут збереглися стародавні келії і усипальниці різних видів, переходи між 3-ма поверхами 370-метрового лабіринту XI-ХХ ст. і зернові ями. До підземелля прилягає наземний храм, що будувався рівно 100 років.

З «Церковщиною» пов'язані долі преподобного Феодосія Печерського (одного із засновників Лаври), святителя Інокентія Херсонського (видатного ректора Київської Академії і проповідника XIX ст.), Михайла Олександровича Максимовича (першого ректора Київського Університету), князя Володимира Жевахова (нащадка грузинських аристократів Джавахішвілі і українського гетьмана Данила Апостола). А найдавніший помітний слід в освоєнні урочища люди залишили близько 7000 років тому ...

Гнилецький монастир XI-XV століть - загадковий монастир. Джерела повідомляють про нього вже після його запустіння. Але топографія пам'яток урочища, - розташування «церковища» (залишків кам'яної давньоруської церкви) і печер, - кажуть про повторення початкової лаврської історії в мініатюрі: одним з перших це зрозумів знаменитий ректор Київського Університету Михайло Максимович. Михайла Олександровича привів у «Церковщину» той, хто оцінив її печери як ілюстрацію до минулого Лаври, - ректор Київської Духовної Академії архімандрит Інокентій (Борисов), відомий більше як святитель Інокентій Херсонський. Видатний проповідник свого часу, він був талановитий не тільки в гомілетиці: де б він не служив - всюди відроджував закриті стародавні монастирі. Відкриття печер «Церковщини» для паломників - перший подібний досвід свт. Інокентія! ..

На початку ХХ століття на місці Гнилецького монастиря розцвів «Скит Пречистої», який розчистив і зміцнив печери, перетворив кращу їх частину в лабіринт, але зберіг найцікавіші пам'ятники в стародавньому вигляді. У новій обителі заклали собор, який був закінчений рівно через 100 років. У період «Скиту Пречистої» з «Церковщиною» виявилися тісно пов'язані нащадки гетьмана Данила Апостола, і не тільки.

Екскурсовод Владислав Дятлов
Історик Владислав Дятлов (диплом НПУ ім. М. П. Драгоманова, 1996 р.), автор публікацій (з 1991 р.) про православні святині України (в т. ч. довідників про Києво-Печерську Лавру та інші українські монастирі) і низки сценаріїв документальних фільмів («Галілеянин», «Благословення святого апостола Андрія», «Святитель Ігнатій Маріупольський», реж. О. Каретник), учасник дослідження та відродження печер прп. Феодосія Печерського в урочищі «Церковщина».